Как я купила кодеин и стала независимой сучкой
Эй, народ! Я тут решила поделиться с вами своей историей, как я стала настоящей независимой сучкой благодаря одному особенному наркотику. Мы живем в мире, где закладки и крэк-кокаин это обычное дело, и никто не может сказать, что это неправильно. Итак, держитесь крепче, потому что я расскажу вам о моих приключениях с кодеином и том, как это изменило мою жизнь!
Все началось с того, что я услышала о Люсе LSD, конечно же, от своих хипповых друзей. Этот наркотик обещал незабываемые ощущения и новое понимание мира. Мой интерес был зашкаливал, и я решила найти этот сокровище для себя. К сожалению, Люса LSD оказалась слишком редким и дорогим даже для меня.
Тагил Как только я узнала о кодеине – мексиканском закладочном средстве, моя жизнь взлетела на новый уровень. Мой друг, варщик, подсказал мне контакт, который мог помочь мне достать эту вещь. Я была готова на все ради своей новой независимости, ведь кодеин обещал мне именно это!
Очень скоро я нашла своего контакта, метчика по имени Жека. Несмотря на его грубый вид и сомнительную репутацию, он был человек, который мог сделать мою мечту реальностью. Мы встретились в темном переулке, чтобы обсудить все детали. Жека включил свой харизматичный режим и начал рассказывать мне о своем механизме действия. Я просто слушала и кивала, не веря, что это происходит со мной.
Жека:
Я сделаю тебя свободной, детка. С этим кодеином ты будешь забывать о своих проблемах и остаться только с самыми яркими впечатлениями. Ты станешь настоящей независимой сучкой!
|
Я была слишком интригована, чтобы отказаться от такого предложения. Мы договорились о деталях сделки и я получила свою порцию кодеина. Я была готова попробовать его сразу, но Жека остановил меня и предупредил:
Жека:
Не злоупотребляй, детка, кодеин – сильная штука.
Я решила послушаться его совета, ведь я хотела, чтобы эффект был максимальным. Через несколько дней я нашла подходящий момент для использования кодеина. Я села на свое любимое кресло, настроила атмосферу и открыла свою долгожданную дозу.
Первые ощущения были странными и незнакомыми, но очень быстро я ощутила облегчение и эйфорию. Мир вокруг меня стал более ярким и прекрасным. Я закрыла глаза и погрузилась в музыку, которая звучала намного чище и красивее, чем раньше. Все проблемы и тревоги, которые мучили меня, исчезли в этот момент. Я почувствовала новую свободу и стала полноценной независимой сучкой.
С тех пор я стала употреблять кодеин регулярно, но всегда контролируя дозировку. Я нашла баланс между реальностью и путешествием внутрь себя. Этот наркотик дал мне силу и уверенность, которой я никогда не испытывала прежде.
Мой мир стал ярче, а я сама – живее. Я перестала заботиться о том, что думают другие, и начала делать то, что хочу на самом деле. Я больше не жду одобрения от кого-то, я просто живу свою жизнь, и это здорово!
Но давайте не забудем, что кодеин – это всего лишь наркотик. И я не призываю вас пробовать его или употреблять его в больших дозах. Каждый выбирает свой путь, и мой путь привел меня к независимости и осознанности.
Не бойтесь искать свой способ хипповать, но помните, что жизнь все же игра и нам нужно играть с умом. Мир наркотиков может быть опасным, но если ты знаешь свои границы и умеешь наслаждаться моментом, то ты можешь стать настоящей независимой сучкой.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!